- старезний
- —————————————————————————————старе́знийприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
старезний — а, е. 1) Дуже за старий віком. || Який дуже давно народився, з явився, почав рости (про тварин, рослини). 2) Який дуже давно існує, виник, з явився; дуже давній. 3) Який дуже довго був у користуванні, дуже давно зроблений, побудований і т. ін. 4) … Український тлумачний словник
старезний — [старе/знией] м. (на) зному/ з(‘)н ім, мн. з(‘)н і … Орфоепічний словник української мови
давній — I 1) (який існує багато часу, давно виник, з явився, довго триває тощо), старий, давнішній, давнезний, старезний, віддавній; доісторичний (який зберігся, залишився від колишніх часів / існував дуже давно) Пор. споконвічний I, старовинний 2) (про… … Словник синонімів української мови
дідизний — а, е, заст. 1) Успадкований від дідів, предків; родовий. 2) Дуже старий; старезний … Український тлумачний словник
престарий — а/, е/, також у сполуч. зі сл. старий, розм. 1) Дуже старий; старезний. || у знач. ім. престари/й, ро/го, ч., престара/, ро/ї, ж. Дуже стара людина. 2) Дуже давній, старовинний … Український тлумачний словник
старезність — ності, ж. Абстр. ім. до старезний 1) … Український тлумачний словник
старенний — а, е, рідко. Те саме, що старезний … Український тлумачний словник
старий — I 1) (який прожив багато років), похилий; перестарілий, перестаркуватий, старкуватий (дуже старий / старіший, ніж треба для чого н.); старезний (який дожив до глибокої старости) 2) ім. (чоловік, що прожив багато років), дід, старець, стариган(ь) … Словник синонімів української мови